Агапант — виноград

«Нутрівант Плюс™ виноград» — найліпшого винограду гарант

«Нутрівант Плюс™ виноград» — найліпшого винограду гарант

Компанія «Нутрітех Україна» пропонує унікальне позакореневе добриво «Нутрівант Плюс™ виноград»

Відомо, що виноград – дуже давня культура, а його різноманітні сорти мають цінні технічні й столові характеристики та лікувальні властивості, реалізація яких приносить аграріям високі прибутки.

Отримання сталих високих урожаїв товарної продукції винограду із високою якістю можливе лише при створенні оптимальних умов для проходження фотосинтезу. А інтенсивність фотосинтезу, як відомо, залежить від забезпеченості рослини оптимально збалансованою мінеральною поживою , водою, площі листкової поверхні та рівня сонячної інсоляції. Встановлено, що для свого росту, розвитку та плодоношення, урожаєм винограду 10 т з 1 га виноситься: 15 кг фосфору (P2O5) , 53 кг калію (K2O), 10-15 кг магнію (MgO) і 100-130 г бору (B). За даними різних наукових джерел, застосування оптимального мінерального живлення на винограді підвищує його врожайність на 15-20%, а в умовах зрошення може сягати до 50%.

Незбалансоване мінеральне живлення знижує інтенсивність фотосинтезу, призводить до появи симптомів голодування або отруєння рослин. Внаслідок того, що потреба виноградної рослини в елементах мінерального живлення в різні фази вегетаційні неоднакова, що особливо проявляється за несприятливих погодних умов, коли рослини в критичні фази вегетації можуть відчувати дефіцит тих або інших елементів живлення. При цьому, за дефіциту одного елементу може виникати надлишок інших елементів мінерального живлення.

Потреба у фосфорі проявляється вже навесні на початку росту та розвитку пагонів. Нестача фосфору в цей період сповільнює загальний розвиток рослини винограду (пагонів та кореневої системи), особливо органів плодоношення, що призводить до опадання суцвіть. Листки утворюються дрібними з темно-зеленим забарвленням, їх краї загинаються вгору, а при сильному дефіциті – скручуються. На жилках листя з’являються фіолетові цятки або смуги, черешки листя довшають. Плодові бруньки закладаються погано, ріст кореневої системи сповільнюється. При цьому рослини сильніше ушкоджуються шкідниками та хворобами. Гостра потреба рослин винограду в сполуках фосфору виникає при застосуванні нітратної форми азоту. За дефіциту фосфору накопичується надмірна кількість нітратного азоту в товарній продукції винограду. А перезволоження ґрунту, зниження його температури зв’язують рухомі сполуки фосфору ґрунтом та погіршують живлення рослин винограду цим елементом.

Дефіцит калію , як правило, на рослинах винограду проявляється в кінці вегетації, коли посилюється відтік поживних речовин із старих листків до грон (китяг). При дефіциті калію спостерігається «крайовий опік» листків, передчасне пожовтіння листків, що обумовлене дефіцитом ґрунтової вологи. При цьому затримується дозрівання грон, особливо у забарвлених сортів, цукристість ягід знижується, пагони рано припиняють ріст, залишаються зеленими і крихкими, погано визрівають. А недозрілі пагони, як відомо, втрачають морозостійкість. За прихованого дефіциту калію рослини винограду мають здоровий вигляд, ріст пагонів спочатку не змінюється, однак при формуванні грон настає різке припинення їх росту та розвитку. При гострому калійному голодуванні витрати води рослинами підсилюються, вони сильно страждають від посухи та спостерігається їх загальне пригнічення. На відміну від фосфору, потреба рослини у калію різко зростає при застосуванні амінної форми азоту, оскільки за його дефіциту підвищується поглинання мінеральних сполук амонію, які накопичуються в рослинах та можуть викликати їх отруєння. Оптимальне забезпечення рослини калієм поліпшує трансформацію сполук амонійного азоту в білкові речовини.

Ознаки дефіциту магнію схожі з ознаками дефіциту калію. Характерною ознакою магнієвого голодування є міжжилковий хлороз нижнього та середнього ярусів листків. За дефіциту магнію відбувається його відтік із нижніх листків у верхні молоді листки. Гострий магнієвий дефіцит призводить до послаблення фотосинтезу, хлорозу та передчасного опадання нижніх листків.

Дефіцит бору частіше спостерігається на карбонатних перезволожених ґрунтах, проте за посухи він також проявляється і на кислих ґрунтах. При дефіциті бору запилення квіток у рослин винограду не відбувається, оскільки пилок стає стерильним, квітки обсипаються, ріст пагонів 5-6-го листків сповільнюється, між жилками листків з’являються хлоротичні цятки, а листові пластинки набувають коричневого забарвлення. При цьому порушується відтік пластичних речовин із листів до грон. Симптоми дефіциту бору проявляються, в основному, на молодому листі, починаючи з шостого листа. На вусиках також можуть з’являтися коричневі потовщення.

З метою оптимізації мінерального живлення культури винограду компанія «Нутрітех Україна» пропонує унікальне позакореневе добриво «Нутрівант Плюс тм виноград» виробництва міжнародного концерну “ICL Fertilizers”.

До складу добрива «Нутрівант Плюс тм виноград» входить екологічний біологічного походження прилипач «фертівант». Прилипач «фертівант» — це наукова розробка вчених Ізраїлю та Сполучених Штатів Америки, який в умовах відкритої агроекосистеми розкладається протягом 30 діб. Характерною особливістю «фертіванта» є те, що він на відміну від штучно синтезованих прилипачів не руйнує верхній кутикулярний шар та епідерміс листків рослин. Добриво «Нутрівант Плюс тм виноград» містить співвідношення біогенних елементів, яке відповідає фізіологічним потребам технічних та столових сортів винограду: 40% фосфору (P2O5) водорозчинного, 25% калію (K2O), 2% магнію (MgO), 2% бору (B) водорозчинного та характеризується високими фізико-хімічними властивостями.

Статья по теме:   Тэмянка (Мускат белый) - Местные стандартные белые винные сорта винограда

Позакореневе підживлення «Нутрівантом Плюс тм виноград» забезпечує:

1. підвищення врожайності товарної продукції винограду на 10-15% та вмісту цукру у ягодах на 1-1,5%;

2. поліпшення споживання біогенних елементів кореневою системою рослин винограду із добрив та ґрунту на 6-10%;

3. усунення дефіциту фосфору, калію, магнію та бору, що спостерігається на карбонатних ґрунтах;

4. підсилення росту, дозрівання виноградної лози та ягід винограду;

5. стимулювання біохімічних процесів, підвищення стійкості рослин винограду до різного роду хвороб;

6. усунення стресів, особливо при обробці засобами захисту рослин;

7. покращення якості виноматеріалів;

8. підвищення зимостійкості;

9. підвищення ембріональної продуктивності бруньок зимуючих вічок до 100%;

10. отримання високої окупності добрива, де на 1 витрачену гривню можливо отримати 18-45 грн. прибутку.

Рекомендується позакореневі підживлення «Нутрівантом Плюс тм виноград» проводити ще до появи симптомів дефіциту елементів мінерального живлення та в «критичні» фази росту та розвитку культури винограду. Позакореневі підживлення «Нутрівантом Плюс тм виноград» – це ефективний спосіб швидкого транспортування рослинам доступних форм фосфору, калію, магнію та бору протягом усього періоду вегетації.

Водорозчинні сполуки фосфору, калію, магнію та бору «Нутріванта Плюс тм виноград» сприяють збільшенню розміру ягід, кількості ягід в гроні, утворення двох і трьох крилатих грон та накопиченню цукрів в ягодах винограду. Рекомендується застосовувати у нормі 4-8 кг/га, де перше підживлення проводиться дозою 2 кг/га в фазу бутонізації (перед цвітінням), друге — ягода з горошину та третє-через 12-15 днів після другого обробітку теж дозами по 2 кг/га.

«Нутрівант Плюс тм виноград» дозволяється застосовувати в одному робочому розчині із засобами захисту рослин, монодобривами (бором, марганцем тощо, за винятком фунгіцидних препаратів, що містять залізо та алюміній). Об’єм робочого розчину при позакореневих обробках рослин винограду «Нутрівантом Плюс тм виноград» повинен становити не менше – 350-500 л/га.

«Нутрівант Плюс™ виноград» уже набув широкого застосування на теренах Російської Федерації. Високу ефективність «Нутріванта Плюс тм виноград» підтверджує у своїх дослідженнях професор кафедри виноградарства Кубанського державного аграрного університету П.П. Радчевський, де він встановив, що добриво прискорювало дозрівання плодів та дозволяло набрати кондиційну цукристість від 5 до 15 днів раніше контролю. За його оцінками, — сьогодні знайдеться мало препаратів, які б мали такий широкий спектр дії на продуктивність винограду, як «Нутрівант Плюс™ виноград». Застосування «Нутрівант Плюс™ виноград» в агрофірмах «Мирна», «Південна», а також в ЗАТ «Перемога» Темрюкського району Краснодарського краю забезпечило приріст врожайності від 8 до 25 ц/га та підвищення цукристості на 0,5-1,6 % . На столових та й технічних сортах винограду спостерігалось збільшення маси грон, поліпшення цукронакопичення та прискорення строків дозрівання врожаю. Слід додати, що найвищої оцінки при дегустації вин було отримано, коли у системі мінерального живлення технічних сортів винограду застосовувався «Нутрівант Плюс тм виноград».

Компанія «Нутрітех Україна» у 2007 році також проводила наукові дослідження «Нутріванта Плюс тм виноград» на базі Національного інституту винограду і вина «Магарач» (керівник НДР, завідувач відділу захисту і фізіології рослин, д. с.г. н. Якушина Н.А.) та Інституту виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова (керівник НДР, провідний науковий співробітник, к. б. н. Кучер Г.М.).

При проведенні досліджень на всіх дослідних сортах було відмічено підвищення врожайності після позакореневих підживлень добривом «Нутрівант Плюс тм виноград» на 4,9–21,6% відносно контролю. Збільшення відбувалось за рахунок підвищення маси і об’єму ягід, а також кількості їх в гроні. При проведенні трьох позакореневих підживлень був отриманий цікавий факт: грони розвивались двох і трьох крилаті. Велику роль при підживленні відіграють біологічні особливості сортів. Так, у білоягідного сорту Сухолиманський білий значно збільшувалась маса і об’єм ягід (на 12-32% по варіантах), у червоноягідного сорту Рубін Таїровський маса грон підвищувалась за рахунок збільшення кількості ягід в гронах, а маса ягід підвищується тільки після триразового обприскування. У столового сорту Молдова значне підвищення маси грон (на 11 -28% по варіантах) відбувалось не за рахунок підвищення маси ягід, а за рахунок збільшення їх кількості в гронах. Кондиції соку ягід, що дуже важливо для технічних сортів винограду, після підживлення «Нутрівантом Плюс тм виноград» покращуються. При цьому, червоноягідні сорти, як технічний Рубін Таїровський, так і столовий – Молдова, більше реагують на позакореневе підживлення підвищенням цукристості соку. Так, у сорту Рубін Таїровський цукристість соку при всіх строках і кратності обприскувань підвищувалась на 1,5-3,0%. У сорту Сухолиманський білий цукристість соку по варіантам підвищувалась на 0,5-1,6%.

Українські вчені встановили, що застосування «Нутріванта Плюс тм виноград» на технічних та столових сортах винограду не лише впливає на врожайність винограду в рік застосування, а також поліпшує формування плодоносних пагонів і суцвіть на наступний рік.

Тож, не втрачаєте потенційно можливий урожай, а застосовуйте «Нутрівант Плюс тм виноград» і ви гарантовано отримаєте підвищення врожайності та поліпшення показників якості ягід винограду.

Характеристика винограда Супага

Среди разнообразия сортов виноград Супага отличается неприхотливостью и морозостойкостью. Подойдет для выращивания даже начинающим садоводам. Относится к раннеспелым видам. Кроме использования плодов, культуру высаживают для декоративных целей в ландшафтном дизайне.

Статья по теме:   Превращения красящих веществ красных вин - Созревание вин

Характеристика винограда Супага

Характеристика сорта

Получен путем скрещивания сортов Двиетес Зила и Мадлен Анжевин. Вид распространен в Прибалтике и в России. Выращивают в промышленных масштабах и в частных хозяйствах. Сорт используют в качестве опылителя для растений с женскими цветками.

Плоды созревают в ранние сроки – от начала распускания почек и до полной зрелости гроздей проходит 115-120 дней. Собирают их в конце июля – в начале августа.

Согласно описанию сорта, виноград Супага с положительной стороны отличается такими качествами:

  • дает высокую урожайность – до 100 кг плодов с одного куста;
  • выдерживает температуры до -25˚С;
  • устойчив к милдью и оидиуму (3 балла), к серой гнили (3,5 балла);
  • отлично переносит транспортировку;
  • обладает хорошей совместимостью с подвоями.

К недостаткам относят слабую устойчивость к филлоксере.

Описание куста

Согласно описанию винограда Супага, куст сильнорослый. Достигает 4 м в длину. Лоза растет густо, поэтому ее часто используют для создания тени. Один куст занимает до 5 м² площади. Побеги созревают быстро. Нагрузка культуры средняя – 30-40 глазков. Количество плодоносных побегов Винограда Супага – 80-85%. Цветки опыляются самостоятельно.

Описание плодов

Форма грозди цилиндрическая. Вес 300-400 г. Ягоды одинакового размера, овально-крупные, массой 3-4,5 г. Прилегают друг к другу. Цвет зеленый, в полной зрелости становится янтарным. Кожа плотная, но съедаемая. Мякоть не слизистая. Вкус лабрусковый. Преобладает сладость: содержание сахаров составляет 17-18%, кислоты – 5-7 г на 1 л.

Плоды сохраняют вкусовые качества на кустах на протяжении длительного периода. После сбора урожая сохранность винограда составляет около месяца. Употребляют в свежем виде, подходит для изготовления вина, соков, компотов, десертов.

Выращивание винограда

Выбор места и подготовка почвы

Лучшее место для Супаги – пологие склоны холмов с южной стороны, защищенные от ветров. Не стоит сажать куст на месте, где до этого росли другие садовые деревья, так как существует риск развития грибковых заболеваний корневой системы.

Сажать виноград нужно на безветренном участке

Культура нетребовательна к видам почвы. Для выращивания отлично подойдут супесчаные и легкие земли с гумусом. Лучше, если они будут иметь слабую кислотность (6-6,5 pH). Подготовьте участок осенью. Грунт удобряют 2 способами:

  • органическая подкормка – используют навоз (40-100 кг на 1 га);
  • минеральная подкормка – применяют фосфорные и калийные препараты (200 кг на 1 га).

Землю перекапывают. В последующие 2-3 года питательные вещества не вносят.

Высадка в почву

Посадку проводят ранней весной. Выкапывают ямы глубиной 60 см и таким же диаметром. Расстояние между ними должно составлять 1,5-2 м. На дно укладывают дренаж (щебень, гравий), сверху – землю, смешанную с песком и перегноем. Забивают кол для подвязки.

Саженцы винограда помещают в воду на сутки. Потом извлекают и укладывают в яму, расправляя корни. Засыпают землей, поливают 3-мя ведрами воды, мульчируют.

Уход за растением

Так как облиственность куста большая, удаляйте лишние листья. Это обеспечит доступ света к плодам. Растение также будет проветриваться, что предупредит развитие гнилей. На ранней стадии вегетации удаляют лишние кисти.

Весной формируют куст таким способом:

  • от земли должно остаться 6 плодородных почек;
  • на растении в общем должно быть 40 штук.

При необходимости совершают пересадку культуры. Вид не нуждается в укрытии на зиму. При сильных морозах временно защищают только молодые саженцы.

Сорт винограда Супага подкармливают ранней весной, пока не начнется период цветения. Удобрения вносят с 3 года после высадки. Используют фосфорные, калийные и азотные средства. Органику применяют 2-3 раза на протяжении года. Отлично для этого подойдет навоз или перегной.

Увлажнять почву следует 3-4 раза за сезон в умеренном количестве. Воду вносят по несколько ведер постепенно, пока она не впитается.

Агапантус (Agapanthus) посадка и уход в открытом грунте + фото

Многие садоводы отдают предпочтения многолетним цветам для посадки на своих садовых участках. Среди многолетников можно выделить агапантус. Он также встречается под названиями:

  • Африканская лилия;
  • Нильская лилия;
  • Agapanthus – название по-латыни.

Латинское название растение образовалось из двух слов («agape» — любовь и «anthos» — цветок) и переводится как «цветок любви». Родиной растения считается Юг Африки. Здесь в диком мире агапантус растет у берега моря и на склонах гор.

Изначально ученые не могли точно определить, к какому семейству отнести агапантус. Среди вариантов были Луковое семейство, Амариллисовое и Лилейное. В итоге, его выделили в отдельное семейство, которое назвали по названию цветка – Агапантовые.

Характеристики

Агапантусы на клумбах смотрятся очень мило. Его основные сорта считаются вечнозелеными. У них листья ремневидной формы и высокий цветонос с нежными оттенками. Такая внешность цветка придает ему уникальность.

Агапантус можно описать его некоторыми внешними параметрами:

  • Корневище – короткое и ползучее;
  • Корни — мясистые и мощные;
  • Листья – плотные, ремневидные, собираются в прикорневую розетку;
  • Цветонос – толстый и высокий, до 150 см;
  • Цветки – воронковидные лилового, голубого, синего и белого оттенков;
  • Соцветие – зонтиковидное, состоящие из порядка 150 цветков;
  • Время цветения – 2 месяца;
  • Условия для выращивания – чаще открытый грунт (клумба, сад), реже комнатные условия (рассада, вазон).

Посадка и уход

Для полноценного развития агапантуса необходим должный уход. Это касается как выращивания в открытом грунте, так и в комнатных условиях. Главными условиями для растения являются умеренный регулярный полив, почва со слабой кислотностью или нейтральная, теплый воздух и солнечный свет.

Статья по теме:   Цхенисдзуа шави сорт винограда

В саду

Тем, кто выращивает растение в открытом грунте, стоит помнить, что холода могут быть для него губительны. Холодные температуры он может просто не перенести. Если показатели термометра падают ниже +10 о С, агапантусу необходимо укрытие. Для этого используется ящик, которые сверху присыпают песком, опилками или камешками.

В областях, где зима бывает холодная и суровая, до ее наступления растение выкапывают, убирают в прохладное помещение в отдельной емкости. Весной, с наступлением тепла, его можно высадить обратно в грунт.

Агапантус – светолюбивое растение. Оно обязательно должно расти на солнечном месте. При малом объеме света, цветонос будет сильно вытягиваться, пытаясь получить хоть немного солнца. Вытягивается он настолько сильно, что может сломаться, поэтому в такой ситуации его следует подвязать.

Для развития и роста агапантуса следует помнить следующие правила:

  • Для посадки нужен субстрат из 2-х частей гумуса, 2-х частей глинисто-дерновой земли, 1 части лиственного перегноя, 1 части песка;
  • Света растению нужно много – можно высаживать на южной, юго-западной или юго-восточной сторонах;
  • Рекомендуемый температурный режим – не ниже 10-12 о С;
  • В дополнительном увлажнении и опрыскивании у растения нет необходимости — оно прекрасно себя чувствует в сухом воздухе;
  • В период активной вегетации требует обильный полив, к наступлению холодов объем полива необходимо сокращать.

В домашних условиях

Для выращивания дома для растения нужны условия:

  • Для посадки используют горшок или бочку;
  • Дренаж из гальки или щебня поместить на дно;
  • Температура в зимний период не должна быть выше +15 о С, полив редкий, лишь смачивая корни во избежание их пересыхания;
  • Весной горшок с цветком поставить на солнечную сторону и обеспечить обильным поливом до самой осени;
  • В летнее время можно выносить на весь день на открытый воздух.

Агапантус выделяет в атмосферу не только кислород, как и другие растения. И на открытом воздухе, и в помещение он выделяет фитонциды, антибактериальные вещества. Также поможет очистить пространство от тяжелых металлов.

Размножение

Размножать агапантус можно двумя способами:

  1. Семена. Сеять семена для рассады нужно в марте. Для этого используют смесь земли и песка. Семена присыпаются грунтом, опрыскиваются и накрываются стеклом. Нужно следить, чтобы земля не пересыхала. Важно поддерживать ее уровень влажности. При этом ежедневно сеянцы нужно проветривать — примерно на 30 минут в день снимать стекло. Когда уже появятся и окрепнут ростки, их можно рассаживать по отдельным емкостям.
  2. Деление корней. Делать это стоит при пересадке агапантуса. Отделять лучше части средних размеров, так как маленькие могут не цвести и даже не прижиться. Высаживание осуществлять во влажную подготовленную почву. Проводить процедуру лучше всего весной.

Вредители и болезни

При неправильном соблюдении правил по уходу, растение могут беспокоить заболевания:

  • Пожелтевшие листья – они желтеют по причине неправильного полива, либо слишком частого, либо слишком редкого, для лечения необходимо нормализовать режим полива растения;
  • Грибковые болезни – они могут появиться от переувлажнения и переохлаждения, бороться с ними нужно раствором фунгицида.

Помимо болезней навредить агапантусу могут разные вредители:

  • Паутинный клещ и щитовка – бороться с ними можно только вручную, промыв растение простым мыльным раствором;
  • Улитки и слизни – они особенно активизируются в ночное время, убирать их можно вручную, также можно установить ночные светильники для их отпугивания или рассыпать вокруг растения яичную скорлупу.

Пересадка и удобрения

Пересаживание агапантуса нужно проводить очень осторожно и аккуратно, чтобы избежать повреждения корневой системы. Молодые саженцы желательно пересаживать каждую весну. Более зрелые растения пересаживают 1 раз в 3 года также весной. Многолетние экземпляры можно пересаживать 1 раз в 5 лет или лучше совсем не трогать.

Для более полноценного развития следует использовать подкормку. Это позволит укрепить рост и ускорить развитие. По возможности подкормку стоит проводить 3 раза в месяц (примерно через каждые 10 дней) органическими и минеральными удобрениями. Лучше их чередовать. Удобрять следует с весны до середины осени. Зимой подкармливать не стоит.

Сорта

Среди популярных и широко распространенных сортов называют:

  • Зонтичный агапантус – куст с большим корнем, достигающий высоты 70 см. Среди особенностей сорта – желобчатые темно-зеленые листья, зауженные на конце. Цветки ярко-голубые.
  • Восточный агапантус – сорт с плотными, изогнутыми и широкими листьями. У цветов светло-голубой цвет с лиловым оттенком.
  • Колокольчатый агапантус – обладает линейными прямыми листьями. Низкорослый сорт, вырастает лишь 15 см. Хорошо адаптируется к нестандартным условиям. Цветет темно-голубыми и синими цветами.

Эти сорта подходят для открытого грунта. Для домашнего разведения рекомендуют:

  • Агапантус африканский – появился еще в Европе в 17 веке. На его листьях белая полоса. Цветет синими и голубыми цветками.
  • «Albus» — гибрид африканского сорта. Характеризуется белоснежными цветками.

Ухоженное растение в правильных условиях – залог благополучия растения. Он очень любит внимание и заботу. В таких условиях он долго будет радовать хозяев и их окружение своим цветущим видом, украшать дом и очищать его воздух.

Источники:

http://agrovektor.com/art/780-nutrivant-plyus-vinograd-naylipshogo-vinogradu-garant.html
http://fermoved.ru/vinograd/supaga-opisanie-sorta.html
http://sornyakov.net/flowers/agapantus.html

Ссылка на основную публикацию

Adblock
detector
×
×
×
×