ПІДГОТОВКА ГРУНТУ – САДІННЯ ШПАЛЕРНОГО ВИНОГРАДУ – виноград

0

ПІДГОТОВКА ГРУНТУ – САДІННЯ ШПАЛЕРНОГО ВИНОГРАДУ – виноград

Вибір ділянки і підготовка грунту

При виборі і визначенні придатності під виноградник земельного масиву або окремої ділянки враховують такі фактори: біологічні особливості і екологічні вимоги до умов середовища виноградної лози, зокрема сортів, запланованих для садіння; рельєф місцевості і напрям схилу; ґрунтові, мікрокліматичні й метеорологічні умови; можливість широкого застосування механізації основних процесів догляду за насадженнями; необхідність і економічну доцільність проведення агротехнічних та меліоративних заходів з усунення або послаблення шкідливого впливу несприятливих факторів середовища (ущільнення, засолення, перезволоження, надмірнна карбонатність, лужність і кислотність грунту, засміченість його злісними бур’янами, зараженість шкідниками та хворобами, небезпечних для винограду, тощо); віддаленість від населених пунктів, бригадних станів, складських приміщень, водойм.

Визначення цих параметрів має особливе значення при виділенні під виноградник нових площ, на яких раніше виноград не вирощували.

Найкращі для виноградників ділянки на пологих південних, південно-західних та західних схилах, які придатні для тракторного обробітку. На них кущі краще освітлюються та обігріваються, ніж на східних і особливо північних схилах. Тут раніше достигає урожай, вищою буває цукристість ягід, краще визріває лоза, рослини менше пошкоджуються пізніми весняними і ранніми осінніми приморозками.

Не слід закладати виноградники в нижній частині схилів, глибоких та вузьких долинах, де недостатньо світла і тепла і вони часто пошкоджуються пізніми весняними та ранніми осінніми приморозками. Через погане провітрювання рослини винограду тут частіше уражуються грибними хворобами.

Виноград має високу екологічну пластичність і порівняно легко пристосовується до різних ґрунтових умов. Він може рости і плодоносити майже на всіх ґрунтах, але величина і якість урожаю значною мірою залежать від властивостей ґрунту і пудґрунтя, глибини залягання і складу підґрунтових вод.

Під виноградники придатні всі ґрунтові різновидності, крім заболочених і дуже засолених. У степових районах найкращими є легкі, але родючі супіщані, каштанові і чорноземні.

Непридатні для виноградників заболочені і засолені ґрунти, у водній витяжці яких міститься понад 0,3 % легкорозчинних солей, а також ділянки з близьким до поверхні рівнем підґрунтових вод. Залягання мінералізованих підґрунтових вод має бути не ближче 2,5 – 3,0 м, а прісних восени – не ближче 1,5 м до поверхні ґрунту. Ущільнені підґрунтя – вапняк, черепашник, конгломерат, глинисті сланці, мергель, оглеєні глини не повинні залягати ближче 1,5 – 2 м до поверхні ґрунту.

Норми внесення добрив під плантажну оранку встановлюють залежно від ступеня забезпеченості ґрунтів гумусом та основними поживними речовинами, вміст яких визначають за даними агрохімічних карт або хімічних аналізів, що мають бути в проектах закладання виноградників.

На чорноземах звичайних та південих під плантажну оранку необхідно вносити 60 – 100 т/га гною або компосту, 2 – 4 т/га суперфосфату, 1,2 – 1,5 т/га калійної солі.

Високий рівень забезпеченості ґрунту поживними речовинами дає можливість створити вирівняні високопродуктивні насадження та зменшити внесення добрив у перші роки життя рослин.

Слід мати на увазі, що для закладання виноградника треба вибирати ділянки найбільш зручної конфігурації (здебільшого витягнутий прямокутник) з раціональним використанням площі та можливістю максимальної механізації виробничих процесів. Виноградні насадження повинні бути зосередженими в господарстві в одному земельному масиві , що дозволить з найвищою продуктивністю організувати догляд за рослинами, ефективно використовувати техніку та забезпечити кращу охорону урожаю.Площу відведену під виноградник , розбивають на квартали ( 25-50га ) та клітки (по 5 га) .Форма кварталів і кліток прямокутна з довжиною ряду не більше 100 м. Довші ряди ускладнюють проведення ручних робіт на винограднику, переміщення вантажів, людей тощо. Довжина гонів повинна бути не меншою 300-500 м , для розвороту агрегатів у кінці ділянки залишають смугу завширшки 10 м .

Статья по теме:   Орам зиби - сорт винограда

За умов складного рельєфу, розмір і форма кварталів та кліток , як і самого виноградника , можуть бути різноманітними . На схилах крутістю до 8-10 градусів проводять розбивку площі і садіння кущів винограду у поперек схилу по горизонталях, а на більш крутих схилах влаштовують тераси.

З метою кращого освітлення і провітрювання кущів ряди виноградника на рівних місцях розташовують з півночі на південь , на схилах крутістю 6-8 градусів ряди орієнтовують упоперек схилу або по його контурах. На виноградниках які зрошуютьсяпо борознах , ряди спрямовують вздовж схилу.На дорожну мережу відводиться до 3%загальної площі виноградника. Магістральні дороги влаштовують завширшки 10-14 м , міжквартальні – 8 м , міжкліткові – 4- 6 м.

Захисні лісосмуги висаджують навколо майбутнього виноградника заздалегідь , за 3-6 років до його закладання. Вздовж довшого боку ділянки з боку панівних вітрів висаджують основні вітроламні захисні смуги , а перпендикулярно їм через 1000 м додаткові . У захисні смуги висаджують швидкорослі породи – тополю, білу акацію, клен гостролистий, а також плодові культури – мигдаль , горіх грецький, черешню, абрикос, грушу тощо. Щоб кущі винограду не пригнічувались, крайній ряд захисних смуг повинен бути розташований від них на відстані не ближче 8 м.

Підготовка ґрунту, вибір місця розташування, встановлення опор

Виноградна лоза терпима до різних ґрунтів при двох обов’язкових умов: прошарок ґрунту при хорошому дренажу повинен бути глибоким, а рН – 6,5-7,0. Карбонати для неї мало підходять через небезпеку ураження хлорозом. Високу кислотність ґрунту можна знизити внесенням вапна з розрахунку 200 г на 1 м 2 .

Для садіння винограду на присадибній ділянці потрібно відводити захищені від вітру і добре освітлені місця. Територію двору і південні стіни будівель слід використовувати для виведення кущів з потужними формуваннями. Це добре озеленює споруди і дає можливість вирощувати високоякісні сорти винограду.

Розміщують виноградники як на рівнині, так і на схилах. У низинах, балках і на північних схилах розміщувати їх не слід. На таких ділянках кущі часто пошкоджуються пізньовесняними приморозками і ранньоосінніми морозами, а також грибковими хворобами. Найкраще підходить для винограду схил, звернений на південь або південний захід. У більше холодних областях виноград можна вирощувати біля стіни або огорожі, зверненої на південь. Не саджайте лозу в місцях застою холодного повітря.

Підготовка ґрунту перед посадкою винограду полягає в перевальній оранці на глибину 65-70 см. Якщо існує небезпека перенасичення ґрунту вологою, необхідно прокласти дренаж. На територіях, призначених для зрошуваних виноградників, перед оранкою проводять планування. На присадибних ділянках кращим способом підготовки ґрунту слід вважати суцільний перевал. Якщо його провести не є можливим, роблять стрічковий, тобто копають канави глибиною 65-70 см і шириною 40-45 см, які засипають верхнім родючим шаром ґрунту. Після оранки поверхню ґрунт вирівнюють, розбивають на квадрати, намічають ряди та місця садіння саджанців. Кращі умови для росту і плодоношення складаються при направленні рядів з півночі на південь. Тільки на схилах, з метою запобігання ерозії, напрям рядів роблять поперек схилів – по горизонталях. Ширину міжрядь витримують в межах 2,25 – 2,50 м. Відстань у рядах між кущами встановлюють залежно від біологічних особливостей сорту, що висаджують.

Статья по теме:   Лернат - виноград

Виноград вимагає опорної системи з горизонтальних дротів. Якщо лоза вирощується біля стіни, дріт розташуйте на відстані 25-30 см один від від одного. Для лози на відкритому місці вбийте на 60 см в ґрунт дерев’яні стовпи довжиною 2 м з інтервалом 2,5-3,5 м. Крайні стовпи укріпіть підпорами. Один дріт натягніть в 40 см над землею, а над ним через кожні 30 см – по два дроти (так, щоб вони в кожного стовпа перехрещувалися). Вставте у дріт рейку у кожного місця майбутньої посадки.

Слабку лозу (не більше 0,5 см в діаметрі) залиште на зиму в холодному парнику і висадіть в ґрунт, коли загроза заморозків мине. У стіни або суцільний огорожі садіть лозу на відстані 1,2 м одна від одної та 40 см від стіни, на відкритому місці – на відстані 1,2-1,5 м одна від іншої рядами з проміжком 1,5-2 м. Для сильнорослих сортів можна встановлювати шпалеру з козирком: 3 дроти натягують на вертикальній стінці, а 2 – на козирку під кутом до площини шпалери. Це можливість підвищити врожайність за рахунок подовження лоз (збільшення кількості очок на кущі).

Якщо лоза щеплена, перевірте, щоб місце щеплення було вище рівня ґрунту. Підв’яжіть лозу до опори. Полийте і замульчуйте перепрілим гноєм або компостом.

Для слаборослих сортів типу Жемчуг Саба, Шасла мускатна відстань між кущами в ряду повинна бути 1,25 м, для среднерослих типу Сенсо і Мускат угорський – 1,5 м, для сильнорослих типу Чауш, Королева виноградників – 2 м, а при зрошенні навіть більше .

Кращим строком садіння є кінець квітня. У південних областях Україні на захищених ділянках при достатній вологості грунту і укритті на зиму можлива осіння посадка – з початку листопада і до настання стійких морозів. Глибина садіння залежить від типу грунтів. На піщаному і супіщаних чорноземах, які взимку промерзають більше, посадку проводять на глибину 60-70 см, а на зв’язаних і теплоємних грунтах достатньо 45-50 см. Відповідно до цього викопують ямки. На дно їх кладуть 1,5-2 кг органо-мінеральної суміші (на одну тонну перегною 50-80 кг суперфосфату). Посаджені рослини поливають (15-20 л води на кущ). Після садіння верхівку саджанців або живців прикривають горбком землі, але не більше 3-4 см над верхнім вічком.

Термін вступу винограднику в плодоносіння залежить від сили росту кущів в перші роки життя. Тому за посадженими рослинами організують ретельний догляд. Грунт утримують пухким та чистим від бур’янів. Влітку молоді кущики обприскують отрутами з метою захисту від хвороб і шкідників, 2-3 рази поливають. При цьому проводять катаровку (видалення коренів на верхніх вузлах). На зиму весь приріст надійно вкривають землею з метою запобігання пошкодження від морозу.

Статья по теме:   Ретарданты

Підготовка грунту для вирощування винограду


Виноградарство, обробка грунту на виноградниках, посадка винограду, догляд за виноградом, передпосадкова плантажна оранка

Виноградарство заняття хоч і прибуткове, але дуже клопітка. Тим більше якщо ви живете в середній смузі і погода не балує вас теплими зимами. Але зараз мова піде не про погоду і не про те, як захистити свій урожай взимку, про це ми вже писали в наших попередніх статтях, сьогодні, ми поговоримо про такому важливому питанні як підготовка грунту до посадки винограду.

Підготовка ґрунту є, чи не ключовим аспектом успіху вашого виноградарства. Як відомо, виноград багаторічна культура, що тільки додає вам турбот з підготовкою грунту, бо тут не можна схалтурити. Передпосадкова підготовка впливає на ріст кущів, також від неї залежить наповнення поживними речовинами виноградної лози.

Підготовка грунту для вирощування винограду

Перш за все, потрібно провести меліоративні роботи (прибирання території, дренаж грунту та інше). Якщо ви хочете мати якісний, високий урожай то не варто економити на добривах для грунту, бо це є дуже важливим, на родючих грунтах урожай якісніше. Коли виконується глибока оранка, тоді вноситься приблизно 25 т. гною, у випадку, якщо ваша грунт зовсім неродючий, бідна тоді кількість внесеного гною потрібно збільшити в 2-2,5 рази. Крім цього також потрібно внести 13 центнер гранульованого суперфосфату, якщо ж у вас кислий грунт потрібно ще внести 25 центнер фосфоритного борошна і близько 6 центнер калійної солі , всі ці значення наведені в розрахунку на 1 гектар.

Коли ведеться робота по закладання маточників підщепних лоз, треба зорати землю до глибини не менше ніж шістдесят сантиметрів, оранку проводять плантажним плугом з передплужником почвоуглубителем. Якщо ж ваша грунт суха кам’яниста тоді рекомендується зробити перед плантажное розпушування землі, глибина такого розпушування приблизно вісімдесят сантиметрів.

Також читайте: Як укрити молодий кущ винограду на зиму?

Плантажну оранку проводять приблизно за 60-90 днів до садіння виноградників. Бажаною умовою є вологість і рихлість грунту. У такому випадку після оранки землю вирівнюють культиватором КПВ-4, після чого проводять боронування. Якщо ж ви проводите осінню оранку, боронування, як правило, не проводять. Якщо ж грунт під маточники обробляють навесні або ділянка не використовується зовсім, як правило, засаджують однорічними злаково-бобовими травами або ранніми баштанними культурами. А вже безпосередньо перед посадкою землю потрібно розпушити на глибину приблизно в тридцять сантиметрів, без обороту пласта чизель-культиватором, встановленим на рамі машини ПРВМ-ЗА.

На цьому ми прощаємося з вами, сподіваємося, що наші поради принесуть вам користь і ваші виноградники будуть вас радувати високими якісними врожаями, до нових зустрічей!

Источники:

http://vuzlit.ru/387078/vibir_dilyanki_pidgotovka_gruntu
http://growing-grapes.ru/ua/preparation-for-planting-grapes.html
http://poradum.com/sad-i-gorod/pidgotovka-gruntu-dlya-viroshhuvannya-vinogradu.html

Добавить комментарий