Перший рік – ВИРОЩУВАННЯ І ДОГЛЯД У ПЕРШІ РОКИ – виноград

Догляд за виноградом в перший рік після посадки

Коли на держаках, присипаних горбками землі, з’являються перші очки, починається робота з виходжування майбутнього куща винограду. Насипані земляні горбки розгрібаються, і етіолірованние пагони звільняються від грунту. Робити це потрібно не відразу, в два або три прийоми, залежно від того, наскільки швидко вони пішли в ріст, і бажано в похмуру погоду. Паростки поки ще не зміцніли і ніжні, і на них можуть залишитися опіки від сонця, тому їх слід тимчасово затінювати.

Полив і підживлення

У перший рік вирощування виноградного кущика навколо нього потрібно зробити неглибоку лунку, так ґрунт буде краще прогріватися, її зручніше буде рихлити і поливати. За все літо проводиться не менше 4 рясних поливів з проміжками в 3 тижні, але якщо літо спекотне, проміжки між поливами скорочуються. Останній літній полив проводиться в кінці липня, а в посушливе літо – на початку серпня, щоб прискорити вегетацію рослини і стимулювати його визрівання.

Одночасно з поливами проводиться підгодівля винограду, в перший раз комплексом мінеральних добрив, а в другій – фосфорно-калійним добривом. Мінеральну підгодівлю можна замінити органічної, наприклад, пташиним послідом, але робити це потрібно обережно з пропорції на 1 частина добрива на 20 частин води.

Літня обрізка виноградних кущів

Незміцнілі пагони, які не ввійшли в силу, погано переносять суворі морози і в багатьох випадках гинуть, тому перший рік посадки виноградної лози повинен бути спрямований на створення умов для гарного росту рослини і визрівання пагонів. У міру зростання кущика зайві пагони видаляються – залишаються тільки 2-4 найбільш сильних, з яких згодом будуть формуватися рукава виноградного куща.

Якщо з однієї нирки утворилися дві втечі, то один з них виламується обов’язково, і протягом усього літа обрізаються всі пасинки, так як вони послаблюють основні пагони. У серпні пагони коротшають приблизно на четверту частину довжини – проводиться так звана карбування.

Підготовка молодих кущів винограду до зимівлі

У другій половині вересня проводиться подзимний полив виноградних кущів. Це потрібно зробити, щоб знизити небезпеку підмерзання кореневої системи, так як вологий грунт менше схильна охолодженню. Наприкінці жовтня на молодих пагонах секатором відсікаються невизревшіе частини лози (вони визначаються за більш світлого відтінку) та встигли відрости з серпня пасинки. Після цього лоза гнеться до землі і над нею насипається горбик землі висотою 30 см.

Після зимівлі розкриті кущі обрізають – залишаються тільки два кращих втечі зі зручним для підв’язування розташуванням. Ці пагони також обрізаються, і на них залишається всього 3-5 очок. Якщо виноград вирощувався не в лунці, в цей час проводиться його катаровка – навколо куща знімається шар землі, верхні коріння обрізаються, і лунка знову засипається грунтом і поливається.

Буває, що після докладених зусиль щодо збереження молодого виноградного кущика він не пережив зиму і загинув, не поспішайте його ліквідувати. Зробіть біля нього лунку глибиною 20 см, замульчуйте і підтримуйте грунт у вологому стані, може бути, вам вдасться відновити кущ за рахунок нової порослі.

ВИРОЩУВАННЯ І ДОГЛЯД У ПЕРШІ РОКИ – Другий рік догляду за виноградом

Содержание материала

Другий рік. На другому році розвитку посадженої лози починається власне вирощування шпалерного винограду. Однорічний здерев’янілий пагін, принаймні з олівець завтовшки, для утворення стовбура рано навесні відрізують на висоті 50 см від поверхні землі. Нижче обрізувати недоцільно, бо у противному разі зелені пагони звисатимуть низько над землею. Тільки слабко розвинені однорічні пагони зрізують коротко, залишаючи 2 вічка (рис. 12).

Рис. 12.
Обрізування
стовбура:
а — після
першого
рокурозвитку;
б— коротке
обрізування
слабкорозвинутого
пагона.

Із стовбура однорічної лози, зрізаної на висоті 50 см, розвивається більше зелених пагонів, ніж їх спочатку потрібно для формування винограду. Так, для утворення найбільш поширеного кордонного форму вання — вертикального чи для шпалери з горизонтальними або косими рукавами потрібно спочатку три пагони. А для утворення форми у вигляді латинської букви U чи для утворення дворукавного горизонтального кордону потрібно тільки два пагони в тому разі, якщо для виведення цих форм не користуються вегетативним розмноженням. Всі зайві пагони, невдовзі після того як вони відросли (найпізніше після травневих приморозків), відламують або обрізують (табл. 4 і 5). Зелені пагони, що залишилися, підв’язують по всій довжині до опори чи до шпалерного дроту, причому центральний пагін укріплюють вертикально, а бокові пагони — косо і вгору. Наприкінці серпня у пагонів, що сильно розвиваються, відрізують верхівку. Пасинки знищують, коли проводять зелене підв’язування основних пагонів.

Стовбур однорічної лози, підрізаний навесні низько на вигині так, щоб залишилося два вічка, дає два пагони (інколи навіть більше), з яких для дальшого розвитку залишають тільки один. Наступної весни його підрізують на довжину стовбура. Тільки при дуже сильному рості залишають два пагони, з яких наступної весни залишають кращий (середньої товщини і вузьковузлий) для продовження стовбура.
Протягом другого року розвитку посадженої лози, як і протягом першого, треба розпушувати грунт, боротися з бур’янами і шкідниками. Навесні другого року знімають землю, якою вкрили, захищаючи від холодів, нижні вічка пагонів щепленого і нещепле-ного винограду. Верхні корінці і корінці, які відросли в прищепленої культурної лози, знищують, щоб краще розвивалося і міцнішим було бокове і нижнє коріння. Крім того, зрізуючи корінці прищепленої культурної лози, ми запобігаємо захворюванню на філоксеру. У посушливу погоду виноград необхідно поливати.
Добре розвинену лозу можна починати удобрювати восени, щоб сприяти утворенню плодоносного дерева уже в наступному (третьому) році. Якщо ж лоза не дуже добре розвинена, то з удобрюванням слід на рік зачекати. Удобрюючи виноград, вносять у грунт під час його обробітку на зимівлю компост, гній або мінеральні добрива. З мінеральних добрив вносять малохлористі калійні добрива (сірчанокислий калій) і фосфорні (томасшлак і суперфосфат). Кількість добрив, що вносять у грунт на другому році розвитку рослини, становить четверту частину тієї кількості, яку одержує виноград у пору плодоношення (див. Удобрення, с. 99). Якщо грунт покритий перегноєм чи компостом, органічних добрив не вносять.

Посадка винограду і догляд за ним у перші роки

Садити виноград можна через 2-2,5 місяця після оранки ґрунту, тому що при посадці у фунт, що ще не осів і не ущільнився у п’яток чубуків утворюється повітряний мішок, а у саджанця обриваються корені. Найкраще ґрунт готувати восени, не розбиваючи брил і залишаючи поверхню ділянки нерівною, щоб фунт протягом зими добре увібрав вологу. Крім того, поживні елементи гною, внесеного восени, до весни встигають перетворитися в доступну для винограду форму.

Якщо ґрунт оброблений навесні, вносити потрібно тільки перегній і ні в якому разі не соломистий гній, тому що висаджені виноградні рослини в перший рік будуть страждати від нестачі азоту. (Бактерії та грибки, що сприяють перегниванню, поглинають азотні добрива, що є в фунті). Для більш швидкого ущільнення фунту виорану навесні ділянку заливають водою.

На невеликих площах ділянку перед перекопуванням розбивають уздовж на дві частини і упоперек на метрові смуги. Потім на першій половині ділянки в першій метровій смузі викопують канаву шириною 1 м і глибиною 70-80 см, землю з неї викидають на край ділянки. Потім першу канаву засипають при копанні другої метрової смуги, другу канаву — при копанні третьої смуги і т.д. Під час копання верхній прошарок ґрунту скидають на дно канави, а нижній насипають зверху. Якщо суцільне перекопування фунту на ділянці здійснити важко, можна обмежитися стрічковим плантажем, що застосовується і у випадку пристінної культури винограду. При стрічковому перекопуванні ширина канави повинна сягати 70-80 см, а глибина — 70-100 см. У крайньому випадку, можна висаджувати виноград у ями розміром 80×80 см і глибиною 80 см. При засиланні ями верхній прошарок фунту також насипають на дно, а нижній — поверху.

Переміщення ґрунтових прошарків доцільне тільки в тому випадку коли верхній прошарок фунту більш родючий аніж нижній. Проте бувають випадки, зокрема на фунтах із заляганням гумусу на глибині 40-50 см, коли переміщення прошарків небажане.

Час, глибина і густота посадки винограду

Кращий час для посадки винограду — весна. На півдні України цю роботу можна починати наприкінці березня (як тільки дозволить стан фунту) і закінчувати до 1 травня. В межах Лісостепу і Полісся посадку винограду починають у квітні і продовжують до 10 травня. Пізня посадка скорочує вегетаційний період рослин і обумовлює погану їх приживаність, а надалі — більш слабкий ріст. З глибиною посадки тісно пов’язана стійкість кореневої системи кущів проти ушкодження морозами і посухою. Глибина посадки залежить від ґрунтових і кліматичних умов району, а також рельєфу ділянки. У південних районах виноград садять мільче, у північних районах і на пісках — глибше. У однакових природних умовах глибина посадки залежить ще від виду посадкового матеріалу і від морозостійкості підщепи. Чубуки і кореневласні саджанці висаджують глибше, чим щеплені.

У тих випадках, коли довжина кореневласних саджанців менша глибини посадки винограду, прийнятої в даних ґрунтових і кліматичних умовах, саджанці все ж необхідно посадити на потрібну глибину, залишивши біля них лунки і подовжуючи поступово стовбур за рахунок паростків, що виросли протягом літа. Лунки мульчують перегноєм, соломою, скошеною травою. При розмноженні винограду саджанцями з укорочених чубуків зазначена глибина посадки завжди повинна бути суворо витримана.

Правильне рішення питання про густоту посадки винограду має винятково важливе значення, тому що від цього значною мірою залежить продуктивність насаджень. Помилки, допущені при закладанні виноградників, виправляти дуже важко. При встановленні відстані між рядами і рослинами в ряду необхідно враховувати такі чинники: родючість фунту — чим багатший поживними речовинами фунт, тим меншу площу живлення відводять кожному кущу; силу росту кущів, що висаджуються — кущі сильнорослих сортів висаджують рідше, чим середньо- і слаборослих; плановане формування кущів — великим формуванням повинна відповідати велика площа живлення; необхідність тривання кущів на зиму — цей чинник визначає ширину міжряддя. Базуючись на даних дослідницьких робіт і виробничого досвіду, можна рекомендувати таку густоту посадки кущів.

Лісостеп і Полісся (Київська, Житомирська, Чернігівська, Тернопільська, Полтавська, Харківська області, а також північні райони Вінницької, Хмельницької і Кіровоградської областей): відстань між кущами в ряду — 1,5-2,0 м у залежності від сили росту кущів, ширина міжряддя — 2,25-2,5 м.

Источники:

http://dieeta.ru/krasa/magija-roslin/4094-dogljad-za-vinogradom-v-pershij-rik-pislja-posadki.html
http://vinograd.info/info/vinograd-na-pristinnii-shpaleri/viroschyvannya-i-doglyad–y-pershi-roki_2.html
http://vodospad.com/books/book1/part3-2_2.html