Оцінка стану популяції виноградного повстяного кліща по зовнішнім ознакам ерінеумів і рекомендації щодо захисту виноградників – Оценка состояния популяции виноградного войлочного клеща по внешним признакам эринеумов – виноград

0

Оцінка стану популяції виноградного повстяного кліща по зовнішнім ознакам ерінеумів і рекомендації щодо захисту виноградників – Оценка состояния популяции виноградного войлочного клеща по внешним признакам эринеумов – виноград

Енергоємність захисту винограду від гронової листовійки та кліщів

Енергоємність екологічно безпечної технології захисту винограду від гронової листовійки та кліщів

Приведенна структура енергетичних витрат та енергоємність прийнятої в господарствах АР Крим розробленої нами технологій захисту плодоносних виноградників від гронової листовійки і кліщів. Наведені дані показують, що загальні витрати на систему захисту винограду від шкідників та хвороб згідно прийнятих технологічних карт (8 оприскувань при витратах робочої рідини 5,6 тонн на гектар) складають19918,МД/га, а розробленої нами схеми (4 оприскувань при витратах робочої рідини 2,8тонн на гектар) складають 9837,6 МДж/га, а при однократному оприскуванні інсектоакарицидами (0.7 тонн розчину на гектар) 2459,4 МДж/га.

В умовах АР Крим виноградники щорічно пошкоджують чисельні шкідники серед яких гронова листовійка та чисельні види кліщів широко поширені у всіх районах виноградарства.

Гронова листовійка щорічно знищує значну частину урожаю, а при відсутності захисних заходів втрати урожаю можуть досягати понад 50% (1).

Значної шкоди урожаю та насадженням завдають чисельні види кліщів, які інтенсивно розвиваються у всіх районах виноградарства. Пошкоджуючи листовий апарат кліщі викликають зниження урожаю на 5-10%, пониження цукристості виноградного соку та підвищення його кислотності (2).

Науково-дослідними установами розроблені технології захисту виноградників від шкідників які передбачають чисельні обробки насаджень інсектицидами та акарицидами.

Для боротьби з гроновою листовійкою різні дослідники рекомендують від 2-3 до 6-7 обприскувань інсектицидами, а для боротьби з кліщами від 2 до 5 обприскувань акарицидами за сезон (1, 3).

Таке навантаження галузі виноградарства пестицидами безумовно є важливою причиною низької рентабельності галузі. Крім того це приводить до забруднення продукції та довкілля продуктами їх метаболізму.

А. М. Авидзба вважає можливим вирішити проблему отриманням екологічного винограду на основі вирощування сортів, які не потребують застосування пестицидів. Однак за даними автора «для захисту 97-98% насаджень від шкідників та хвороб використовується хімічний метод, як найбільш активний та надійний» (4).

Лабораторією захисту рослин ННЦ «ІВіВ ім. В. Є. Таїрова» на основі проведених досліджень розроблена екологічно безпечна технологія захисту винограду від гронової листовійки та кліщів. Вона передбачає однократне обприскування виноградників інсектоакарицидами на початку відродження гусениць першого покоління гронової листовійки. При цьому період “очікування” збільшується в 3-5 разів проти регламентованих строків, що гарантує чистоту урожаю та довкілля (1).

Наукові розробки кафедри механізації Кримського Державного аграрного університету показали, що при якісному подрібненні рідини та добре організованому повітряному потокові розпилюючого пристосування вентиляторного обприскувача витрата робочих розчинів може бути зменшена до 100-500 л/га, а витрати препаратів на 25-50% (5).

Досліди, що проведені нами в 2004 – 2007 роках показали високу ефективність енергозберігаючої технології захисту винограду від гронової листовійки та кліщів. Вона передбачає однократне застосування інсектоакарицидів Бі – 58 Новий, Золон, Талстар на початку відродження гусениць першого покоління гронової листовійки при зменшенні витрат препаратів на 25 – 30 % та робочої рідини до 400 л/га (6-7).

Наукові розробки по оцінці ефективності технологій по виробництву винограду (8-11) показують, що найбільш повно та об’єктивно їх характеризують показники енергоємності.

Фундаментальні дослідження, що виконані О. Д. Лянним із співробітниками (8-9), С. Г. Бондаренко (10) та П. О. Догодою (11) показують, що один центнер вирощеного винограду містить від 2010 до 3349 МДж енергії в залежності від вмісту сухих речовин. Центнер винограду технічних сортів з 16% сухих речовин містить 2680 МДж, а при 20% – 3349 МДж енергії.

В таблиці 1 приведена структура енергетичних витрат та енергоємність прийнятої в господарствах АР Крим та розробленої нами технологій захисту плодоносних виноградників від гронової листовійки та кліщів. Наведені дані показують, що загальні витрати на систему захисту винограду від шкідників та хвороб згідно прийнятих технологічних карт (8 обприскувань при витраті робочої рідини 5,6 тонн на гектар) складають 19918,4 МДж/га. Витрати енергії на проведення трьох обприскувань проти гронової листовійки та одного проти кліщів складають 9837,6 Мдж/га, а при однократному обприскуванні насаджень інсектоакарицидами 2459,4 МДж/га.

Статья по теме:   Сорт винограда Оганез

Найбільшу питому вагу в енергетичних витратах займають пестициди (37,4%), паливно-мастильні матеріали (28,5%), обприскувачі та інші обладнання (25,2%).

Структура енергетичних витрат та енергоємність технологій захисту винограду від гронової листовійки та кліщів (МДж/га)

Оцінка стану вищої нервової діяльності опромінених тварин за поведінковими реакціями Текст научной статьи по специальности «Науки о здоровье»

Аннотация научной статьи по наукам о здоровье, автор научной работы — Севериновська О. В., Касимова К. І.

Досліджено вплив низькоінтенсивного хронічного опромінення в дозі 0,25 Гр на поведінкові реакції та стан вищої нервової діяльності тварин. Поведінкові реакції оцінювали у «відкритому полі», стан робочої пам’яті – у піднесеному 8-променевому радіальному лабіринті. Показано, що низькоінтенсивне хронічне опромінення у вищезазначеній дозі спричиняє підвищення локомоторної активності, ріст емоційності, розвиток тривоги у тварин і погіршення короткочасної пам’яті, що говорить про розвиток процесів невротизації в опромінених тварин.

Похожие темы научных работ по наукам о здоровье , автор научной работы — Севериновська О. В., Касимова К. І.

Текст научной работы на тему «Оцінка стану вищої нервової діяльності опромінених тварин за поведінковими реакціями»

О. В. Севериновська, К. І. Касимова

Дніпропетровський національний університет

ОЦІНКА СТАНУ ВИЩОЇ НЕРВОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ОПРОМІНЕНИХ ТВАРИН ЗА ПОВЕДІНКОВИМИ РЕАКЦІЯМИ

Досліджено вплив низькоінтенсивного хронічного опромінення в дозі 0,25 Гр на поведінко-ві реакції та стан вищої нервової діяльності тварин. Поведінкові реакції оцінювали у «відкритому полі», стан робочої пам’яті – у піднесеному 8-променевому радіальному лабіринті. Показано, що низькоінтенсивне хронічне опромінення у вищезазначеній дозі спричиняє підвищення локомоторної активності, ріст емоційності, розвиток тривоги у тварин і погіршення короткочасної пам’яті, що говорить про розвиток процесів невротизації в опромінених тварин.

Chronic effects of low-intensity irradiation in 0,25 Gy doze on the behavioral reactions and state of the higher nervous activity (HNA) of white rat males of 7 months age are studied. The behavioral responses estimated in an “open field” and the working memory of animals – in the elevated 8-radial labyrinth. It has been demonstrated that chronic influence of low-intensity irradiation causes the elevation of locomotory activity, emotionality increase, anxiety development and impairment of short-term memory that tells about the development of neurotic reaction processes in animals irradiated.

Вивчення механізмів дії малих доз радіації як одного з екстремальних екологічних факторів, а також функціонування організму в цих умовах – одна з проблем, що постає перед науковцями нашого часу. У зв’язку з широким використанням штучних радіонуклідів у діяльності людини важливе місце в сучасних еколого-фізіологічних дослідженнях займають питання прямого та опосередкованого впливу антропогенних факторів, у тому числі й радіаційної природи, на функціонування різних органів і систем організму людини, її здоров’я. У понад 50 тис. ліквідаторів, які працювали у Чорнобильській зоні у перший рік після аварії, на першому місці у загальній захворюваності стоять хвороби органів травлення, серцево-судинної та центральної нервової систем, органів чуття [4; 6; 8; 20]. Крім того, відмічалися зниження показників короткочасної та довготривалої пам’яті й емоційні розлади [5]. Нервово-психічні розлади часто приписують психологічному фактору – радіофобії [15]. Для виключення цього фактора актуальне проведення фізіологічних досліджень на експериментальних тваринах.

На даний час розроблена велика кількість методичних підходів, що дозволяють моделювати на тваринах вплив різних екопатогенних чинників [11] із метою поетапного аналізу механізмів їх дії для можливостей мобілізації та використання властивих організму захисних і відновних ресурсів [12; 14]. Однак процеси фізіологічної адаптації до тих або інших умов, які відбуваються на рівні всього організму, не можуть бути відтворені на окремих органах, тканинах або клітинах [9]. Адекватну оцінку стану вищої нервової діяльності тварин дають показники поведінкових реакцій. Вони відображають функціональний стан не тільки нервової, а й ряду інших систем і органів, що перебувають під безпосереднім контролем центральної нервової системи [5; 7; 10]. Тому мета нашої роботи – визначити динаміку змін поведінкових реакцій тварин, прояви вищої нервової діяльності, спричинені впливом низькоінтенсивного хронічного опромінення в дозі 0,25 Гр, що виступає пороговою для біологічної дії іонізуючого опромінення в діапазоні малих доз [12].

Статья по теме:   Сорт винограда Долгий скороспелый

© О. В. Севериновська, К. І. Касимова, 2006

Матеріал і методи досліджень

У дослідженнях використовували дорослих щурів-самців вагою 180-210 г, яких утримували на стандартному раціоні віварію. Опромінювали тварин фракційно (по 0,01 Гр на добу, що становило сумарну дозу 0,25 Гр) на установці РУМ-17, з 9-ї до 11-ї години ранку. Тварини були поділені на дві групи: перша – інтактні тварини, друга – щури, опромінені у вищезазначеній дозі.

Поведінкові реакції експериментальних тварин оцінювали тестуванням у «відкритому полі». Час тестування становив 5 хвилин, протягом яких реєстрували кількість зовнішніх та внутрішніх квадратів, загальну горизонтальну активність, частоту відвідування внутрішніх квадратів, кількість підйомів на задні лапи, кількість актів грумінгу, загальну вертикальну та рухову активності, сумарну тривалість актів грумінгу, кількість відвіданих нірок і час завмирання тварини.

Здатність тварин до навчання досліджували за утворенням їстівного рефлексу у піднесеному 8-променевому радіальному лабіринті згідно з методичними рекомендаціями [3]. Для прискорення формування умовних рефлексів до експерименту тварин піддавали депривації протягом 25 діб, під час якої їжа була доступною для щурів протягом однієї години.

Для статистичного аналізу використовували однофакторний дисперсійний аналіз (пакет програм Origin 6.0).

Результати та їх обговорення

Експерименти з вивчення дослідницької активності та рівня тривожності у щурів із середнім рівнем рухової активності і низькою емоційністю проводили у менш освітленій частині приміщення, в якому щури перебували два тижні до початку експерименту, що дозволило зменшити час адаптації тварин до нових умов. Експериментально було визначено, що яскраве світло викликає розвиток стану тривожності й навіть депресії, що підтверджується літературними даними [16-19].

1 4 О — 1 2 О 1 О О В О б О 4 О — 2 О — О

Рис. 1. Динаміка психоемоційних патернів щурів у «відкритому полі»:

по вісі абсцис: білий прямокутник – контроль, сірий прямокутник – експеримент; показники поведінкових реакцій тварин: 1 – кількість зовнішніх квадратів, 2 – кількість внутрішніх квадратів, 3 – загальна горизонтальна активність, 4 – частота відвідування внутрішніх квадратів, 5 – кількість підйомів на задні лапи, 6 – кількість актів грумінгу, 7 – загальна вертикальна активність, 8 – загальна рухова активність, 9 – тривалість актів грумінгу (с), 10 – кількість відвіданих нірок, 11 – час завмирання тварини (с); по вісі ординат – середнє значення показників, в умовних одиницях; достовірні відміни від контролю: * -р

Захист виноградників від хвороб

В. В. ВОЄВОДІН, к. с.-г. н., технічний експерт компанії «Сингента»

В Україні за останні роки внаслідок зміни кліматичних умов відчутну шкоду багаторічним насадженням винограду завдають такі захворювання, як оїдіум, мілдью, чорна плямистість та сіра гниль.

Побудова ефективної системи захисту можлива лише за умови її ґрунтування на таких основних принципах:

1) точне прогнозування появи та інтенсивності розвитку патогену;

2) фітосанітарний моніторинг плодоносних насаджень протягом усього періоду вегетації винограду;

3) забезпечення якісного нанесення фунгіцидів на рослину (препарат повинен покривати всю поверхню вегетативних і генеративних органів виноградного куща) шляхом використання сучасних обприскувачів та створення оптимальних конструкцій; також слід пам’ятати, що застосування препаратів у нормах менших, ніж є летальними для патогену, прискорює розвиток резистентності;

4) раціональна ротація пестицидів, яка включає антирезистентні системи захисту від патогенів, тобто необхідне розумне поєднання системних фунгіцидів з різних груп із контактними.

МІЛДЬЮ, АБО НЕСПРАВЖНЯ БОРОШНИСТА РОСА

Збудником захворювання є монофаговий гриб Plasmopara viticola, який належить до царства Chromista, відділу Oomycota, порядку Peronosporales.

Мілдью є найбільш небезпечною і найпоширенішою хворобою винограду. Нею уражуються всі зелені частини рослини: пагони, грона, листя, вусики, суцвіття. Характеризується появою блідо-зелених або жовтуватих маслянистих плям на листках. У вологу погоду на ураженій тканині з нижньої частини з’являється білий наліт . Пізніше плями стають червонувато-бурими, уражена тканина некротизується, після чого ягоди і листя винограду опадають, не виключено й всихання грон і суцвіть рослини.

Статья по теме:   Зимостойкость новых сортов винограда в Запорожской области - виноград

На молодих пагонах, вусиках, квітконіжках формуються видовжені, злегка вдавлені бурі плями, що вкриваються білим нальотом. Квітки в суцвіттях буріють і засихають. При ураженні ягід навколо плодоніжки утворюється синювато-фіолетова облямівка, самі ягоди стають темно-бурими. У вологу погоду вкриваються білим нальотом, у суху — деформуються та засихають.

ОЇДІУМ, АБО БОРОШНИСТА РОСА

Збудником хвороби є гриб Erysiphe necator (анаморфна — Oidium tuckeri), який належить до відділу Ascomycota, порядку Erysiphales.

Хвороба проявляється у роки зі спекотним літом. Гриб уражує всі зелені частини рослини. На листі спочатку з’являються дрібні світлі плями, які поступово покриваються попелясто-сірим борошнистим нальотом. На пагонах формуються темно-коричневі розпливчасті плями, які після здерев’яніння набувають червонувато-коричневих чітких контурів . Під час ураження зелених ягід на їх поверхні з’являються коричневі дрібні плями з борошнистим нальотом, ягоди припиняють ріст і розвиток, темнішають, твердіють та засихають, а у вологу погоду — загнивають. У спекотну погоду уражені рослини мають запах гнилої риби.

СІРА ГНИЛЬ

Збудником хвороби є гриб-поліфаг Botrytis cinerea (телеоморфа — Botryotiana fuckeliana), який належить до відділу Ascomycota, порядку Leotiales.

Хвороба проявляється на ягодах під час достигання по мірі збільшення цукристості соку. В умовах високої вологості розвивається на листках, їх черешках, пагонах і суцвіттях, на зелених ягодах, а також на саджанцях під час їх зберігання. На листках з’являються бурі плями — відмерлі частини, які у вологу погоду вкриваються грибним нальотом. Під час дозрівання ягоди буріють, покриваються сірим пліснявим нальотом, розм’якшуються. В умовах сухої спекотної погоди уражені ягоди всихають, їх сік набуває специфічного запаху, цукристість його підвищується. У цьому випадку сіра гниль розвивається за типом «благородної гнилі». Із сусла такого врожаю можна отримати високоякісне вино. Сіра гниль розвивається на гронах під час їх зберігання та транспортування.

ЧОРНА ПЛЯМИСТІСТЬ (ФОМОПСИС, ЕСКОРІОЗ, ВІДМИРАННЯ ПАГОНІВ)

Збудником хвороби є Phomopsis viticola, який належить до відділу Ascomycota, порядку Diaportales.

Ознаки хвороби проявляються як на зелених, так і на здерев’янілих органах рослин. Перші ознаки з’являються на вузлах однорічних пагонів у вигляді чорно-бурих округлих крапок, які пізніше утворюють поздовжні смуги . На листках виникають дрібні темно-коричневі плями з зеленувато-жовтою облямівкою. Уражені листки деформуються, опадають. Іноді уражуються дозрілі ягоди, які стають темно-фіолетовими. На здерев’янілих однорічних пагонах та багаторічній деревині, лозі, штамбах хвороба викликає знебарвлення кори, на ділянках якої утворюються плодові тіла гриба — пікніди.

Компанія «Сингента» для боротьби з хворобами виноградників пропонує комплексну систему захисту.

РЕКОМЕНДУЄМО ЗАСТОСОВУВАТИ ТАКІ ПРЕПАРАТИ:

Діналі 90 DC, к. д. — це новітній препарат для захисту винограду від оїдіуму, чорної гнилі та плямистості.

ГОЛОВНІ ПЕРЕВАГИ ПРЕПАРАТУ

  • Найкращий системний препарат для захисту винограду від комплексу хвороб із лікувальним ефектом
  • Властива газова фаза (до 4 см від місця потрапляння краплі)
  • Подовжена профілактична, лікувальна й залишкова активність (до 30–40 днів)
  • Поєднання двох діючих речовин унеможливлює виникнення резистентності
  • Стійкість до змивання дощем і високих температур

СПОСІБ ЗАСТОСУВАННЯ

​Високоефективний проти оїдіуму, чорної гнилі та краснухи на винограді. Цифлуфенамід діє системно. Він поглинається через листя й акропетально переміщується в потоці транспірації в ксилему, де проходить трансламінарне розподілення у тканинах рослини. Ефективний проти всіх штамів хвороб, стійких до стробілуринів, морфолінів, триазолів. Лікувальні властивості дифеноконазолу підсилюють такі ж властивості цифлуфенаміду. Це дозволяє ефективно захищати рослини не тільки з профілактичною метою, а й за високого інфекційного фону. При температурі +25 °С має газовий вплив на збудників хвороб до 4 см від місця потрапляння. Не впливає на зовнішній вигляд, ферментацію й органолептичні показники винограду.

МІСЦЕ ПРЕПАРАТІВ У СИСТЕМІ ЗАХИСТУ ВИНОГРАДУ

Источники:

http://vinograd-vino.ru/stati-i-issledovaniya/373-energoemnist-zakhistu-vinogradu-vid-gronovoji-listovijki-ta-klishchiv.html
http://cyberleninka.ru/article/n/14500480
http://www.syngenta.ua/news/cpecialni-kulturi/zahist-vinogradnikiv-vid-hvorob

Добавить комментарий