Хрущі – Як захистити виноград від шкідників та хвороб

Як захистити виноград від шкідників та хвороб – Хрущі

Содержание материала

На Україні поширено кілька видів хрущів, личинки яких пошкоджують підземні частини чубуків та саджанців винограду в шкілках і в молодих насадженнях, внаслідок чого кущі винограду незабаром гинуть. Особливо великої шкоди хрущі завдають виноградному господарству на піщаних і супіскових ґрунтах, наносних відкладах Дніпра, Дністра, Дунаю та інших річок. Тут бувають випадки, коли шкілки і молоді насадження винограду цілком знищуються личинками хрущів.

Найбільш поширеним і шкідливим видом е мармуровий хрущ. Це великий жук, завдовжки 2,5—3,5 сантиметра, бурий, черевце вкрите сірими волосинками; інші частини тулуба вкриті білими лусочками, які утворюють на надкрильцях рисунок, як на мармурі. Личинки, що живуть у ґрунті, білі, голова коричнева, з сильними щелепами, мають три пари добре розвинених ніг, тулуб дугоподібно зігнутий, завдовжки до 6 і завтовшки до 1,5 сантиметра.
Жуки літають вечорами в період з середини травня до середини липня і живляться квітками та листям різних рослин. Самки відкладають у ґрунт на глибину 9—12 сантиметрів по 30—40 яєць, з яких через 3—4 тижні виходять личинки.
На першому році свого життя молоді личинки, живлячись у ґрунті різними дрібними рослинними рештками, не завдають шкоди виноградним кущам. А вже з другого року, особливо на 3-й і 4-й рік життя, личинки нападають на чубуки та саджанці винограду. Пошкоджені рослини незабаром гинуть. У середньому на один квадратний метр площі досить трьох личинок, щоб усі кущі загинули в перший рік садіння.

Свій розвиток личинки закінчують на четвертий рік життя і наприкінці травня — на початку червня в ґрунті на глибині 10—20 сантиметрів перетворюються в лялечки. Через 3—4 тижні з лялечок вилітають жуки.

Мал. 4. Мармуровий хрущ. Жук та його личинка, що підгризає кореневу частину саджанця.

Крім личинок мармурового хруща, в окремі роки чималої шкоди виноградникам завдають також личинки білого і волохатого хрущів, а на чорноземних ґрунтах — кукурудзяного гнойовика й інших хрущів. Спосіб життя цих видів хрущів в основному такий самий, як і в мармурового хруща, тотожні й заходи боротьби.

Заходи боротьби. Найкращі результати в боротьбі з личинками хрущів дає гексахлоран. Це білий або сіруватий дрібний порошок (дуст), який легко розпиляється і містить 12 процентів діючого начала, або 25-процентний порошок гексахлорану на фосфоритному борошні, що погано розпиляється, його потрібно наполовину менше. При цьому треба мати на увазі, що гексахлоран діє погано на дрібні корені. Крім того, його не слід застосовувати на плодоносних виноградниках, бо його неприємний запах передається ягодам і вину.
В результаті досліджень, проведених Українським науково-дослідним інститутом виноградарства та виноробства ім. Таїрова (А. А. Кондрацький та П. М. Хорунжий), рекомендовано такі способи застосування гексахлорану для захисту винограду від личинок хрущів.
1. На зв’язаних пісках, які не осипаються при копанні ям, корені саджанця присипають спочатку чистим ґрунтом. Потім, після поливу, обпудрюють дно і стінки ями гексахлораном, а також домішують його до вийнятого з ями ґрунту і засипають її. На одну ямку потрібно 25—30 грамів 12-процентного гексахлорану. Обпудрюють з марльового мішечка, прив’язаного до палиці.

2. На пісках, які осипаються по стінках ями, застосовують жерстяний циліндр діаметром 15 сантиметрів і заввишки по глибині садіння саджанців. У викопану ямку вставляють саджанець і присипають його корені. Потім в ямці встановлюють циліндр так, щоб саджанець був у його центрі, і заповнюють циліндр ґрунтом, рівномірно перемішуючи його з гексахлораном (25—30 грамів 12-процент-ного гексахлорану на 1 яму). Після цього садивну яму засипають навколо циліндра звичайно землею, циліндр витягують, а землю ущільнюють і поливають.
При такому способі внесення навколо штамбика рослини створюється суцільний отруєний бар’єр, який буде смертельним для личинок хруща і цілком захищатиме від них рослину.
Для захисту від хрущів вже посаджених кущів можна внести гексахлоран у щілини, зроблені в ґрунті шомполом з 4 сторін куща на відстані 15—20 сантиметрів від штамба на таку глибину, щоб гексахлоран не потрапив на корені. У кожну щілину вносять, розпилюючи по її стінках від дна доверху крізь марльовий мішечок, по 5—6 грамів 12-процент-ного гексахлорану.
При ремонті зріджених виноградників відсадками личинки хрущів пошкоджують і їх. Щоб уберегти відсадки від пошкодження, укладений у канавку пагін присипають спочатку чистою землею шаром у 20 сантиметрів. Потім дно і стінки канавки, а також вийняту з неї землю обпудрюють (крізь марльовий мішечок) гексахлораном з розрахунку 25—30 грамів 12-процентного дусту на один погонний метр канавки і засипають її. Якщо застосовують 24-процентний гексахлоран, наведені норми витрати зменшують наполовину.
При садінні в шкілку, після укладання чубуків у борозну та присипання їх нижньої частини землею, борозну і землю, якою її засипають, обпудрюють гексахлораном з розрахунку 25—30 грамів на погонний метр борозни.
Обпудрюють гексахлораном завжди рівномірно, не допускаючи пропусків або скупчення його в одному місці, а також порушень зазначених норм витрати.
Найкращим методом боротьби з шкідниками в ґрунті є внесення 25-процентного порошку гексахлорану в ґрунт на ділянці, яку навесні майбутнього року будуть засаджувати виноградом або на яких закладатимуть шкілку. Гексахлоран рівномірно розсівають по поверхні ґрунту і заорюють на глибину 12— 15 сантиметрів. Норми витрати гексахлорану на гектар площі такі: на піщаних легких ґрунтах — 35—50 кілограмів, на середніх за механічним складом ґрунтах — 50—125 кілограмів і на чорноземних, суглинкових, важких за механічним складом ґрунтах,— 125— 150 кілограмів (12-процентного дусту гексахлорану витрачають вдвоє більше).
Личинки хрущів можна знищувати, збираючи їх руками при підніманні плантажу або перекопуванні ґрунту. Свійські птиці, особливо кури, моЖуть знищити чимало личинок, а тому їх слід вивозити на заражені площі.

Добрим фрезеруванням ґрунту також можна знищити багато личинок і лялечок хрущів.

Захист винограду від хвороб і шкідників: ефективні методи

• Хвороби та шкідники винограду
• Класифікація препаратів для обробки
• Перемога над мілдью
• Битва з борошнистою росою (оїдіум)
• Боротьба з сірою гниллю
• Інфекційні і неінфекційні вірусні захворювання винограду
• Захист кущів від шкідників

Досвідчені дачники знають, що для отримання високого врожаю винограду недостатньо посадити кущі на своїй ділянці. Виноградник вимагає уваги та догляду. Особливе місце займає захист винограду від хвороб і профілактика появи шкідників.

Обприскування виноградника захистить його від багатьох хвороб

Хвороби та шкідники винограду

Всього відомо близько 500 видів захворювань винограду. Це і грибкові ураження, та бактеріальні інфекції, вірусні захворювання, а також мікоплазмові та інші види недуг.

Найчастіше господарі стикаються з такими хворобами, що впливають на якість врожаю:

• мілдью;
• оїдіум;
• сіра гниль;
• чорна плямистість;
• інфекційне всихання.

До цього списку потрібно додати ще городніх шкідників, здатних завдати винограднику чималий збиток. Основні проблеми доставляють:

• ложнощитовки;
• повстяний кліщ;
• павутинний кліщ;
• червець;
• філоксера та інші.

Як бачите, бажаючих «скуштувати» виноград раніше господарів, досить багато. Якщо вчасно не вживати заходів для боротьби з «нахлібниками», то врожаю можна не побачити.

Філоксера — паразит, що поїдає виноград

Класифікація препаратів для обробки

Сьогодні доступний великий перелік препаратів, які можна умовно розділити на фунгіциди та інсектициди.

Фунгіциди покликані боротися з грибковими ураженнями, а інсектициди – вбивати настирливих шкідників. Для фунгіцидних складів характерний поділ на речовини контактної і системної дії. Вони розрізняються за термінами очікування результату, і за принципом впливу на рослину. Якщо описувати більш детально, то системні фунгіциди проникають у тканини рослин і переміщуються за ним з соками, знищуючи захворювання. Вони глибоко впливають на рослину, здатні знищувати сильно розвинений хвороботворний процес. Крім того, ці фунгіциди не змиваються дощем.

Контактні хімікати в клітини не проникають, їх дія заснована на прямому зіткненні з патогенною мікрофлорою на поверхні. Вони швидко діють при попаданні на збудників, добре справляються в зонах прямого контакту зі спорами грибків, і не викликають звикання, тобто підходять для повторних обробок. Але ця група препаратів не може впоратися з глибокими ураженнями, і легко змивається дощами.

Є група препаратів системно-контактної дії, сумістив основні якості вищеописаних речовин. В кожному окремому випадку виноградар повинен уважно ознайомитися з описом і інструкцією. Тільки після цього приймати рішення про застосування речовини на ділянці.

Кожен фермер підбирає препарати для обприскування, виходячи з власних потреб

Перемога над мілдью

Мілдью можуть уражатися всі зелені органи рослини. Це грибкове захворювання, размножающееся спорами, які переживають зиму в грунті, в облетіла листю і обсипалися ягодах. Поштовх розвитку спір дають рясні опади навесні, коли температура підвищується до +11°C. Перша стадія захворювання протікає приховано, візуальні ознаки проявляються через 5-10 днів.

Виноградник, заражений мілдью, має на листках жовтуваті плями різної конфігурації. При підвищенні вологості на нижній стороні зараженої листя помітний білястий наліт. Це конидиальные спори, що заражають рослина повторно. За сезон грибкова інфекція дає до 16 генерацій.

Для боротьби з мілдью обприскування проводять виноградника контактним або системним фунгіцидом. Це може бути «Мікал», «Ридоміл», «Холимицин» або бордоська рідина. За правилами, перше обприскування проводять до вигонки пагонів на 25 див. Друге обприскування – навесні, перед цвітінням, а третю обробку – по закінченню цвітіння. За час вегетації необхідно провести 7-8 нанесень Інтервал між ними – від 15 до 21 дня, у відповідності з інструкцією.

Необхідно проводити всі агротехнічні заходи, для зниження вологості, та недопущення перевищення густоти листя.

Препарат Мікал ефективно бореться з мілдью

Битва з борошнистою росою (оїдіум)

Оїдіум також є грибковим захворюванням винограду. В процесі страждають всі зелені органи рослини, вкриваючись сірим шаром грибниці. Гіфи грибка кріпляться до живих поверхонь присосками, і всмоктують харчування із зовнішніх клітин. Поступово відбувається відмирання уражених тканин.

На листі оїдіум проявляється окремими плямами, провідними до усихання і передчасного скидання листя. Заражені суцвіття повністю засихають, а виноградини – тріскаються. Якщо оїдіум влаштувався на здерев’янілих пагонах, то стають помітні бурі плями.

Збудник захворювання ховається на зиму в нирках інфікованих пагонів. Паростки, проклевывающиеся з таких нирок, відрізняються більш світлим, трохи сіруватим, забарвленням. Інкубаційний період захворювання до 14 днів. Спори здатні до проростання при температурі + 5 °C.

Для боротьби з борошнистою росою використовують препарати сірки. До цвітіння краще порошок, що змочується або колоїдна сірка, а після – перемелена сірка. У період активного розвитку проводять обробку препаратами «Топсин», «Фундазол», «Байлетон» та іншими. Обприскування повторюють з проміжком 10-15 днів.

Топсин — препарат проти оїдіума

Боротьба з сірою гниллю

Це грибкове ураження здатна знищити до 80% урожаю винограду. Вражає воно все системи, включаючи однорічні визрілі відростки. Сіра гниль небезпечна для саджанців, оскільки призводить до загнивання ягід і гребенів. Грибок здатний виживати в великому діапазоні температур. Перепад становить від +5 °C до +30 °C. Інтенсивність розвитку грибниці різко посилюється при підвищенні вологості до 70%.

Зимує збудник впали залишки рослин, і починає розвиток з настанням весни. До кінця літа утворює осередки на гронах Спороношення виглядає, як сірий пушок.

Основні заходи боротьби з сірою гниллю – своєчасні агротехнічні дії. Кущі необхідно підв’язувати, видаляти безплідні пагони і проріджувати, для поліпшення провітрювання. Також обов’язково знищувати шкідників і своєчасно знімати урожай. Всі рослинні залишки необхідно прибирати і спалювати, для знищення збудника захворювання.

Щоб стримати розвиток хвороби, кущі обробляють фунгіцидними препаратами. Це може бути «Бенлейт», «Эупарен», «Топсин». Першу обробку слід виконати слідом за опадением ковпачків, другу – до змикання ягід у гронах. Дві наступні обробки виконуються на початковій стадії дозрівання і за місяць до зняття врожаю.

Сіру гниль можна уникнути, регулярно проріджуючи виноград і знищуючи шкідників

Інфекційні і неінфекційні вірусні захворювання винограду

Крім грибкових уражень, існує цілий ряд інфекційних та вірусних хвороб. Це може бути антракноз, інфекційне засихання кущів, хлороз, короткоузлие і багато інших. Для боротьби з ними виробляють образку, обприскування хімікатами навесні, до активації нирок. Обов’язково ведуть знищення шкідників, які переносять збудників хвороб. Особливу увагу звертають на стан садивного матеріалу. Саджанці повинні бути міцними і здоровими.

Одне з найбільш поширених і небезпечних поразок з цієї групи – інфекційне засихання кущів. Хвора лоза дає слабкі пагони з укороченими міжвузлями і дрібної деформованої листям. При підвищенні температур ріст пагонів може зупинитися зовсім. На кущах пізніше розпускаються листя, а на зрізах присутні некротичні плями. Спочатку всихають окремі рукави, а потім гине кущ повністю.

Поштовхом до розвитку цієї хвороби може послужити пошкодження морозом або сильна посуха. Збудник інфекційного всихання зимує у деревній корі старих лоз, в рукавах і плодових ланках.

Для боротьби проводиться обрізка з обов’язковим вивезенням сміття, який необхідно спалити. Крім того, при ознаках інфекційного всихання проводять обприскування «Днок»

Інфекційне всихання винограду може виникнути при відсутності регулярної обрізки

Захист кущів від шкідників

Восени, після обпадання листя, і навесні, до активації нирок, необхідно проводити обприскування інсектицидами для знищення зимуючих стадій шкідників. Для боротьби з різними видами кліщів можна використовувати препарати «Нитрафен» і «ДНОК».

У період, коли кущ висуває зелений конус, проводять обробку від совок, пядениц і скосарів. Для цього підходять хімікати «Хлорофос» і «Фозалон». Ці ж препарати підходять для боротьби з виноградної листокруткою і гроновою листовійкою. Однак обробку потрібно проводити перед початком цвітіння, коли відбувається розпушення суцвіть.

Заходи захисту виноградників від хвороб і шкідників можна проводити і народними засобами. Для цього обприскування проводяться не хімічними препаратами, а відварами трав. Користуватися хімією в період визрівання винограду можна, а от відварами і настоями – цілком допустимо.

Проти комах використовують відвар цибулиння, чистотілу або живокосту. Але ці кошти необхідно наносити на кущ максимально часто, оскільки будь-які опади змивають їх з рослини повністю. У багатьох випадках, подібні заходи боротьби виявляються не ефективними. Вони просто заспокоюють виноградаря, на певний термін.

Насправді обприскування кущів не займає надто багато часу. Але ця міра необхідна для стабільної врожайності виноградника. Забезпечте рослинам правильний догляд, і вони забезпечать вам рясний урожай.

Корисні поради, які захистять ваш виноград від хвороб та шкідників

Напевно у вас хоч раз виникало питання: «Чим можна обробити виноград?»

Якщо не вдаватися в подробиці, то відповісти можна так: необхідно дотримуватися певної схеми обробки — і тоді виноград буде захищений навіть у найбільш несприятливих погодних умовах. Джерело

1. Після відкриття винограду, по голій лозі обробляємо 3% розчином залізного купоросу (300 г на 10 л води). Залізний купорос діє як фунгіцид, убиваючи грибкові організми, є підживленням (від хлорозу) і, що немаловажно, стримує розпускання бруньок (за деяким даними на 5-7 днів). Навесні це дуже важливо, тому що завжди існує загроза поворотних заморозків.

2. Другу обробку проводять у стадії 5-6-го листа, зазвичай до цього моменту вже є загроза зараження мілдью, антракнозом, павутинним кліщем, у сухих регіонах оідіумом.

Проводимо обробку одним з препаратів, що містять мідь, (від мілдью, антракнозу) і препаратом, що місить сірку, від оідіума та кліщів. Гарним препаратом з міддю є Абіга Пік, замість якого можна використати ХОМ, Ордан, Купролюкс, гарний двокомпонентний препарат Поліхом. З препаратів з сіркою — Тиовіт Джет, Кумулус, сірка колоїдна.

Непоганим замінником мідних препаратів є препарат Полірам, що діє від мілдью й антракнозу.

3. Третю обробку проводять безпосередньо перед цвітінням. Готовимо бакову суміш у складі: Ридоміл Голд МЦ (системний препарат від мілдью), Стробі (системний препарат від оідіума), Актелік (від шкідників) і Плантафол (20, 20, 20) — позакореневе підживлення. Замість Актеліка можна використати БІ-58 Новий або Фуфанон, або Актару. Замість Стробі можна використати Топаз, Топсин М, Швидкий.

У якості підживлення замість Плантафолу можна використати Нутривант+виноград, Кеміру, добрива серії «Майстер» і т.д., тобто ті підживлення, де разом з основними елементами (N, Р, К) входять і мікроелементи.

4. Після цвітіння, у стадії дрібного гороху проводимо ще раз обробку баковою сумішшю, що й у пункті З. Можна саме такою же сумішшю, але краще замість Ридоміл Голд МЦ (від мілдью) і Стробі (від оідіума) використати системно-контактний препарат Кабріо Топ (діє від мілдью, оідіума, антракноза).

Кабріо Топ можна використати і перед цвітінням (п.З), тоді після цвітіння використати Ридоміл Голд МЦ і Стробі. Це потужні системні препарати, що забезпечують тривалий захист від основних захворювань.

Для контролю захворювання сірою гниллю винограду обов’язковим є профілактичне обприскування у цвітіння — фазу, коли відбувається первинне проникнення патогена в рослину, одним з кращих препаратів для цього захворювання є фунгіцид Світч.

Друге обприскування — ним же перед змиканням ягід у гроні — фазу, коли препарат ще може потрапити на гребінь і захищати гроно зсередини. Якщо немає Світча, його можна замінити Хорусом (у них одна діюча речовина) або Фундазолом.

5. Перед укриттям виноград обробити Нітрофеном. Цей препарат застосовується для боротьби з зимуючими стадіями шкідників і хвороб.

Якщо дотримуватися наведеної вище схеми, тоді навіть у найбільш епіфітотійний рік можна зберегти врожай навіть на найпримхливіших сортах. Слід зазначити, що необхідно строго дотримуватися дозування препаратів і періоди їхнього застосування.

ДО РЕЧІ

При сильному зараженні кліщем добре діють препарати класу акарицидів — Омайт, Неорон, але в них великий строк очікування. Тому завжди під рукою необхідно мати препарати сірки — Тіовіт Джет, Кумулус, сірку колоїдну, сірку садову. Треба тільки пам’ятати, що діє не сама сірка, а її пари — тому обробляти нею треба в суху і пекучу погоду.

Усі перераховані препарати (крім сірки) мають великий строк очікування — від 10 до 60 днів. Тому потрібно строго стежити за часом обробок.

Що робити, якщо виноград починає спіти, а обробляти треба? Якщо ягода вже почала офарблюватися і утримується дощова і тепла погода (дуже сприятливі умови для розвитку мілдью, сірої гнилі) або навпаки — суха, пекуча (те, що треба для розвитку оідіума)?

Використовуємо інші препарати, строк очікування яких мінімальний, щоправда, і термін дії їх менший, тобто частіше доведеться обробляти.

Для викорінювання мілдью, сірої гнилі гарним засобом є йод. На 10 л води беремо 10-15 мл йоду і склянку знежиреного молока (у якості прилипача).

Для викорінювання спалахів оідіума крім препаратів сірки можна використовувати 1% розчин харчової соди з додаванням прилипача, наприклад, господарського мила. Харчова сода нешкідлива, нею можна проводити обробки в будь-які строки і її залишкова кількість у плодах не регламентується.

На закінчення відзначимо, що наведена схема обробок є базовою. У дійсності є значна кількість інших препаратів, які теж можна використовувати в обробках.

Источники:

http://vinograd.info/info/raznoe/yak-zahistiti-vinograd-vid-shkidnikiv-ta-hvorob-3.html
http://poradum.com/sad-i-gorod/zaxist-vinogradu-vid-xvorob-i-shkidnikiv-efektivni-metodi.html
http://facedobra.com/korisni-poradi-yaki-zahistyat-vash-vinograd-vid-hvorob-ta-shkidnikiv/